MortisLacrimis 2 Опубликовано: 10 ноября Рассказать Опубликовано: 10 ноября Юная гномка вышла со склада и потянулась. Ночь выдалась тяжелой, хоть и принесла довольно неплохой доход. Однако, впереди был законный выходной и его можно посвятить тому, что ей так давно хотелось. Она неспеша шла к порталу через площадь Гирана, посматривая на лавки торговцев и оценивая, что еще можно будет купить или продать. Как бы ей не хотелось, но она была истинной гномкой, которая думала о своей работе даже тогда, когда могла отдохнуть. Такими их растили с самого детства. Подходя к Хранительнице портала, она постаралась унять дрожь. Телепортация представлялась ей, как разделение ее маленького тела на множество частичек, которые собираются в том же порядке на конечной точке. А вдруг они соберутся не в том порядке и это будет уже не та гномка, что была до этого? Поздоровавшись с Клариссой, она телепортировалась в Глудио. Несколько секунд темноты и вот она стоит перед Беллой. Предстояла еще одна телепортация, и, тяжело вздохнув, гномка вновь здоровается и выбирает конечную точку маршрута. Темнота портала снова сгустилась вокруг нее, но спустя несколько секунд суровые северные ветра Плато Бессмертия уже шевельнули ее рыжие локоны. Эти ветра, грубые каменные постройки и огонь -- вот чем встречала путников Деревня Орков. Поклонившись зеленокожей Тамил, гномка сверилась с картой и выбежала из южных ворот деревни. Она направилась к обрыву, с которого вдалеке был виден заветный остров. Гномка слышала о нем от старших товарищей. Целый остров, заполненный аттракционами, ныне покинутый. Она всегда хотела побывать на нем. Подойдя к обрыву, она оценила высоту. Ее уровень позволял спрыгнуть с такой высоты и остаться целой, что она и сделала. Плюхнувшись в холодные северные воды, она почувствовала удар по организму, однако ничего смертельного не произошло и ее тело довольно быстро восстановилась, а она поплыла в направлении острова. Несколько минут в ледяной воде и вот гномка выбралась на берег острова. Она знала о том, что остров много лет был пуст, но он все равно представлял собой что-то монументальное. Время тянулось незаметно, никуда не надо было спешить и она спокойной гуляла по острову следующие несколько часов. Сама не заметила, как забрела на вершину холма к старому особняку. Он очень сильно отличался от всего остального, что было тут. Главные двери были открыты и она зашла внутрь холла. Гигантский портрет молодой девушки на левой стене холла сразу бросался в глаза, но это было единственное, что хоть как-то тут выделялось. Все остальные двери были закрыты и, посмотрев еще раз на портрет, гномка направилась на улицу. Выйдя из особняка, она хотела уже использовать свиток телепорта, но что-то ее смутило. Она осмотрелась и увидела рядом с особняком старое кладбище с разрушенными временем надгробиями. Но не само кладбище привлекло ее внимание, а белесая дымка над одной из могил. Гномка присмотрелась и что-то знакомое было в этой дымке. Она пошла к ней и чем ближе она была, тем больше она понимала, что... или кто?.. стоит перед ней. Она подошла почти вплотную к призраку девушки с портрета и посмотрела на нее. Девушка смотрела на простершийся под ней остров. Она на долю секунды перевела взгляд на гномку и продолжила смотреть на разноцветные дорожки вдали. "Давно никого из вас не бывало тут," -- раздался в голове у гномки мелодичный голос. Гномка вздрогнула. Казалось этот голос раздается везде и нигде, вокруг нее и у нее в голове одновременно. Но он не был неприятным. Он приносил окончательное умиротворение и, можно сказать, был чарующим. -- Кто Вы? "Это уже не важно. Я застала создание и расцвет этого острова, но это было очень давно. Вы покинули этот остров и многие годы никто не появлялся здесь." -- И ЛУЧШЕ БЫ ТЫ НЕ ПРИХОДИЛА СЮДА! -- дикий, мерзкий крик перебил все, что окружало ее, а небо окрасилось в красный. Ужас накрыл гномку, но, наученная жизнью, она на автомате сломала печать на свитке телепорта. Последнее, что она увидела перед собой -- кровавые слезы, текущие по щекам призрака девушки. Темнота. Пустая темнота телепорта. Никакой страх телепортов не был настолько силен, как тот ужас, который гномка испытала. Те секунды телепорта, что она провела в темноте, она видела лицо девушки, превратившуюся в чудовище. Темнота рассеялась. Она осмотрелась. Ее глазам предстала огромная пещера, освещенная жаровнями и пробивающимися лучами закатного солнца из дыры в потолке. Гномка обошла пещеру и убедилась в своих первых выводах: когда-то тут жили люди, но сейчас она была покинута и выхода из нее не было. Свитков телепорта у нее не было, да и вели они, очевидно, тоже сюда. Маленькая гномка была заперта в этой пещере. Одна. Навсегда. От автора: изначальная задумка была только приплыть на Чудо-остров, но когда использовал свиток телепорта, персонажа неожиданно отправило в локацию Подземный Кайнак. Сказать, что я этого не ожидал -- ничего не сказать, ну а раз произошел такой тематический нежданчик, то надо это использовать. Ну и, там стоит ГК и склад, так что выбраться оттуда, на самом деле, возможно. Ссылка на сообщение Поделиться на других сайтах More sharing options...
Jahlambai 1 Опубликовано: 10 ноября Рассказать Опубликовано: 10 ноября 🎃Подорож у часі🎃 Із року в рік, напередодні дня святих, відбуваються дивні речі. Минулого року мене спіткали дива в лабіринті, а цьогорічна історія трапилась просто посеред поля… Взявши щоденне завдання на знищення монстрів, які мешкають неподалік Лісу Розбійників, я відправився в дорогу. Дорога була недовгою, адже брамник Валентина швидко мене туди переправила. Прибувши на місце полювання одразу відчулась тривожність, усе навкруги ніби почало завмирати. Усі створіння заклякли, листя дерев перестали рухатись. Землю огорнула ніч, хоча був лише полудень. Повітря стало густим і важким, дихати було майже неможливо. Тінь повністю проковтнула світло навколо і моє тіло оніміло. Я опинився в непроглядній темряві. Я подумав, що так і виглядає смерть, але вже через декілька миттєвостей темрява розвіялась і світло знову викупало мене в своєму промінні. Я роззирнувся навколо і виявилось, що я знаходжусь в іншому місці, там де був п’ять хвилин тому, ніби мене перенесло назад у часовому вимірі. Але це було ще не найдивнішим. Усе живе навкруги зникло. Усі монстри, люди, орки та інші створіння щезли… Покопирсавшись у своєму рюкзаку, я знайшов там сувій телепорту і використав його, в надії, що я побачу людей у місті, але на мене чекало розчарування, всюди було порожньо. Простір навколо ніби затикав вуха, жодного звуку - навіть власні кроки звучали так, наче десь далеко. Зібравшись з думками, я натиснув на кнопку рестарту. І о чудо, я знову опинився в живому світі, де були монстри, люди, орки та інші створіння. Після такої пригоди я сів перекусити пирогом, але відкривши сумку, з неї повисипалась купа білетів до лабіринту, що було дивно, бо до походу я їх не мав. Хоч я і не засмутився такому щедрому подарунку долі, але все рівно насторожився. Після відпочинку планую сходити до лабіринту, сподіваюсь минулорічні жахіття не повторяться бо не маю більше сечі терпіти ці пекельні борошна… Подейкують, якщо знаходитись достатньо довго в тій тіні, можна побачити обличчя. Воно виринає з темряви на мить і зникає, але його застиглий погляд і посмішка запам’ятовуються надовго. Дехто з тих, хто повертався з цієї темряви, зізнавався, що навіть за межами гри їм все ще примарюється якась посміхаючася лиса голова. Ссылка на сообщение Поделиться на других сайтах More sharing options...
Eleyn 392 Опубликовано: 10 ноября Автор Рассказать Опубликовано: 10 ноября Конкурс завершен! Благодарим каждого за участие. Выдача наград, а также оглашены победители будут в течение нескольких дней. The contest has ended! We thank everyone for participating. The distribution of rewards and the announcement of the winners will take place within a few days. Конкурс завершено! Дякуємо кожному за участь. Нагороди будуть видані, та переможці будуть оголошені протягом кількох днів. Mitinson, AlexFinist, PHandL и 9 других 4 2 1 2 3 Ссылка на сообщение Поделиться на других сайтах More sharing options...
Eleyn 392 Опубликовано: В пятницу в 17:01 Автор Рассказать Опубликовано: В пятницу в 17:01 Дорогие друзья! Приносим извинения за задержку с оглашением результатов. Мы перечитали все ваши истории и приятно удивлены - многие из них действительно захватывающие и интересные. Красивые коллажи и скриншоты, истории о гномах, эльфах и других расах, истории о любви, истории о дружбе братиков-ТХ и другое. Историй так много и многие из них запоминались больше всего. Выбрать победителей было крайне сложно. Поэтому надеемся на ваше понимание и не кидайтесь тапками! Ведь наше и ваше видение интересных историй может разниться :) P.S. будь моя воля, победителей было бы больше, но за старания мы каждому выдаем маленькие подарочки 💝Итак, первые места с самыми, по нашему мнению, интересными, захватывающими и страшными историями заняли: 🥇Первое место занимает @mlu и получает: 1 000 Master Coin на балансе вашего личного кабинета + Уникальный Плащ MW Creative Dark или Light История действительно страшная. Когда читали ее, честно признаться, вникли во все те страшные моменты, происходящие с главным героем, и стало дико жутко. Благодарим за чудесную историю!Official server's currency. 10 Master Coins = 1 Dollar. Thank You for supporting our team and our products. 🥈Второе место занимает @T1c0 и получает: 500 Master CoinOfficial server's currency. 10 Master Coins = 1 Dollar. Thank You for supporting our team and our products. на балансе вашего личного кабинета + Уникальный Плащ MW Creative Dark или Light История очень забавная и вызвала улыбку. Полностью передала праздничное настроение Хэллоуина. Спасибо! 🥉Третье место занимает @Mitinson и получает: 500 Master CoinOfficial server's currency. 10 Master Coins = 1 Dollar. Thank You for supporting our team and our products. на балансе вашего личного кабинета ИЛИ Уникальный Плащ MW Creative Dark или Light (на выбор) История про любовь эльфа и человека, которых навсегда разлучила праздничная ночь. Красивая подача, заставляет окунуться в мир этих двоих и сопереживать героям. Спасибо! А так как участников слишком много... слишком! Мы выделили чуточку дополнительных мест. Каждый игрок, перечисленный ниже, получит Уникальный Плащ MW Creative Dark или Light (на выбор) :) @iMonroe благодарим за приятную историю! Надеемся, у Вас и в будущем появится еще один пушистый комочек, который будет греть душу. @avanture благодарим за историю! С незнакомцами всегда нужно быть настороже ;) @Fufaichik благодарим за историю о крепкой дружбе! Кровь кишки - та еще жестокость, но проняло :) @SayWhatSing благодарим за историю про неумного орка! Всегда страшно попасть в руки тех, кто ставит над тобой опыты :) Игрок, который захотел остаться анонимом, также получает плащик :) Его история очень длинная, но написана с душой и писалась не один день. Скрытый текст Війна між світлими та темними ельфами почалася дуже давно. Вона огорнута безліччю легенд про геніальних полководців, великих магів, безжальних вбивць або тиранів-узурпаторів, готових на все за ради безмежної влади. Проте цю історію ви не почуєте на вулицях, записів про неї не знайдете в жодній бібліотеці Ельморадену, а майже всі, хто про неї знав були безжально вбиті або зникли безвісті. Хелловін - ніч червоного місяця. Багато років тому в царстві темних ельфів народився принц Веліор. З малку в ньому розпалювали ненависть до світлих ельфів. Кожний день нові випробування, які здавалося не під силу звичайним смертним, гартували в ньому справжнього воїна. Найкращі маги світу були його наставниками, тож магічна сила просякнута кров’ю Шилен, росла в ньому з дня, у день. Врода ж та харизма, успадковані від матері, дозволили завоювати серця своїх підлеглих. Статус принца надавав майже безмежні можливості, тож як тільки Веліору було передано командування над легіоном темних вершників, він почав розробляти план вторгнення в ельфійські землі. На весні його армія перетнула кордон, змітаючи все на своєму шляху вона сіяла лише хаос та смерть. Темному принцу здавалося, що ніяка сила в цьому світі вже не здатна його зупинити. Згодом все змінилося. В одному із зруйнованих поселень, принц зустрів ельфійку невимовної вроди. Білосніжна мантія чітко підкреслювала її чистоту та недоторканість. Вперше в житті величний темний ельф, не міг вимовити ні слова. Тисячі ворогів, небачені потвори, дракони або навіть демони з самісінького чистилища не змогли б його зупинити, проте не існує в цьому світі вакцини від кохання. Світлий ельф - не пара темному, це знали усі. З покоління в покоління від батька до сина цей закон був непорушною істиною, за недотримання - смертна кара. Веліор розумів це, якщо правда сплине на зовні, навіть статус принца не врятує його життя. За спиною стояли природженні вбивці спраглі до крові, а попереду здавалося - янгол. Бій був не довгим, проте в тей день на землю пролилася і царська кров. Болю Веліор не відчував, його погляд був прикутий до ельфійки. Як промінь світла пронизує темряву, так непохитно Веліор дивився в її очі, проте його свідомість була далеко звідси. Трохи оговтавшись, принц наклав чари перетворення, й світла шкіра янгола стала темною, як море. Звали її Айріс. На мить він відчув сильну магічну ауру, чи може йому це здалося. Легіон повернувся додому. Темному принцу з легкістю вдалося переконати короля Тіфіеля відкласти вторгнення, його рана була вагомим аргументом. Кажуть вперше червоний місяць освітив небокрай, коли Ейнхасад зненавиділа свої старшу доньку Шилен та позбавила її магії води. Темні ельфи вірять в пророцтво, в ньому йдеться про обраного, який зніме з них ярмо ганьби та поверне колишню могутність. Саме в таку ніч народилася донька Веліора та Айріс - Елі (Сілініель-Ельвас). Ельфійці вдалося переконати темного принца, що кожен ельф сам вправі обирати свій шлях в майбутнє. Тож доньку вони назвали в честь двух богинь - Шилен (Сілініель) та Єви (Ельвас). Минали роки, маленька Елі росла в затишному будиночку, подалі від великих міст. В вільний від своїх царських обов’язків час, якого на жаль було мало, Веліор навчав доньку магії. Ті миті, які вони проводили разом, робили його найщасливішим батьком у світі. Коли Елі нарешті вдалося призвати єдинорога, Айріс подарувала їй кулон-оберіг в вигляді шестикінцевої зірки. Одного разу повернувшись додому, Веліор не повірив своїм очам. Здавалося тут пройшов буревій. В будинку царював абсолютний безлад, розбитий посуд, вибиті шибки, шафи на виворіт. Темний принц пролетів по кімнатам з надією знайти дружину та доньку цілими і неушкодженими. В розпачі він викрикував їх імена по черзі, але відповіді не було. Випригнувши з домівки, Веліор побіг в сад, в якому Айріс з донькою проводили більшу частину свого часу. Бездиханне, закривавлене тіло ельфійки лежало не землі. Схилившись над ним, обличчя темного принца вкрилося рікою сліз. Ще ніколи він не відчував такого невгамовного болю, здавалося серце зараз розірветься на шматки. Відвівши погляд в сторону, в темних, як пітьма очах переповнених люттю, жевріла іскра надії. Тіла Елі ніде не було... Загін темних ельфів прочісував місцевість. В одній з кімнат метушився кель-махум Гідеон, він найкращий шукач в цих краях, від його вроджених здібностей не вислизне жодна істота. Врешті решт за допомогою знайдених доказів, він переконав темного принца, що напад здійснили ельфи. Веліор скликав темний легіон. Аден. В тронну залу з поспіхом вбігла фігура в темному плащі, поклонилась. Імператор з холодом сприйняв звістку про те, що легіон темних вершників прямує в ельфійську фортецю. Проте коли він дізнався про події в домівці Веліора, келих з вином упав на підлогу. Оточена з усіх сторін ельфійська фортеця палала. Запеклий бій розгорнувся в її підземних залах. Надмінний принц Кірунак, володар фортеці, був впевнений в її неприступності, тож не підготувався до облоги. Звуки битви лунали звідусіль, пронизливі крики воїнів перепліталися з дитячим плачем. Темний принц безжально вбив білих вартових, охоронявших вхід до покоїв Курінака. Зайшовши в середину, Веліор жадав смерті ельфійському принцу, проте надія знайти доньку живою, все ще жевріла в його серці. Невідомо, що сталося потім, проте з покоїв живим не вийшов жоден з них. В ту ніч за вікном світив червоний місяць. Дізнавшись про смерть сина, король Тіфіель вирушив до підземної фортеці прийняти командування легіоном. Залишки ельфійської армії стягувалися до столиці. Це ширяюче місто, ще на початку часів створили верхні гіганти. Барди, на протязі багатьох поколінь оспівували його красу та велич, хоча не має тих слів, якими можна було її передати. Проте короля Тіфіеля не цікавила ельфійська столиця. Понад усе він прагнув знищите дерево Життя, силою якого живилися ельфи. Прибувши в підземну фортецю, король побачив у якому жалюгідному стані знаходиться його армія. Воїни не святкували перемогу, вони були морально пригнічені смертю темного принца - взірця цілої раси, останньої надії на краще майбутнє. Проте короля це ніяк не збентежило, він бездушно віддав наказ готуватися до походу, а сам втомившись з дороги пішов відпочивати. У вісні він вже знищив дерево життя й почав насолоджуватись перемогою. З першими промінями сонця, тишу розірвав пронизливий крик. Далеко на горизонті майоріли прапори, цей герб знали у всіх куточках Ельморадену. До підземної фортеці наближалася армія самого імператора. Король Тіфіель, до кінця не вірячи в те, що відбувається, наказав зачинити браму й готуватись до оборони. За мить залами фортеці пронісся дивний шепіт. Ні звідки з’явилися фігури білих ассасинів на чолі з некромантом Орімом, пручатися було безглуздо. Над східною вежею пролетіли грифони. Імператор з особистою охороною, зайшов до зали, в якій на колінах, в оточені ассасинів стояв король Тіфіель. Темні ельфи звільнили підземну фортецю й повернулися в свою столицю. Війна була закінчена імператорським указом, незгодних показово стратили. Згодом до столиці у супроводі некроманта Оріма повернувся і король Тіфіель, проте він суттєво змінився. Очі його були бляклими немов душа залишила тіло, голос монотонним, невираженим, тихим. Вперше за довгий час в землях ельфів запанував мир. Минає час... На небі світить червоний місяць. Загадкова тінь проходить вулицями столиці темних ельфів. Двері до тронної зали відчиняються. У супроводі двох вартових, йде фігура в чорному костюмі скелета, в руках вона тримає невеличку скриню і посох, який виблискує фіолетовим сяйвом. На троні сидить король Тіфіель, поряд з ним стоїть некромант Орім. Підійшовши ближче фігура кланяється і ніжним, ельфійським голосом промовляє: Дякую, що прийняли мене, Ваша величносте. Чого прийшла? - без жодних емоцій запитує король. Дякую, що прийняли - з цікавістю повторює. Чого прийшла? - так само черство відповідає король. Ельфійка глибоко вдихає й видихає. Повільно кладе скриню на підлогу. Як же це примітивно - мовляє ельфійка, переводячи погляд на некроманта. Некромант нахмурюється. - Єува селемія, Єува фелісіті - шепоче, схрестивши руки ельфійка. - Шабан! - додає, переводячи руку на короля. Короля судомно пичинає тіпати. Схопити її - вигукує некромант. Улундар кусуріа, намен! - через портал з чистилища ельфійка призиває темного лорда. Ледве встигши дістати мечі, вартові падають замертво. Сха, вахатарі! Некромант вивільнює згусток темної енергії, проте він розчиняється у пустоті. Шестикінцева зірка - кулон-оберіг, який Айріс подарували своїй донці Елі, вісівший на шиї ельфійки починає яскраво світитися. Навколо неї формується прозора, світла аура. То весь цей час ти була зі мною - зжимаючи кулон в руці, шепоче Елі сама собі. Вибачте верховна жрице, я не знав що це ви! - впавши на коліна, схиливши голову благає некромант. Верховна жриця? - мимоволі запитує Елі. Піднявши голову, некромант вдивляється в очі ельфійки. То ви не Айріс, ви її зникла донька? Ми думали ви загинули, слава Богам ви живі! - зі страхом в очах, тремтячим голосом піднімаючись з колін каже некромант. Хто ти і що ти про мене знаєш? Відповідай! - суровим тоном наказує Елі. Моє ім’я Орім, я некромант імператора... Флешбек. ...багато років тому, я був послушником в храмі Ейнхасад. В мої руки потрапив монускрипт в якому розповідалося про могутню темну магію, яка здатна повернути мертвих з чистилища, тож я почав детально вивчати некромантію. Коли верховний жрець дізнався про мої нові вподобання, мене вигнали. Я спалив той храм до тла разом зі жрецями... принаймні дуже хотів це зробити. Так ось, цей монускрипт був написаний якимсь древнім магом, йому власноруч вдалося зазирнути в чистилище і повернутися звідти, і все це він описав у монускрипті. Я маю не аби які магічні здібності, тож призвав його, сам. Так ось, з’ясувалося, що богиня Шилен досі шукає спосіб повернутися в цей світ. Визволити її може тільки її творіння - ельф, в крові якого тече кров Шилен! Коли Грен Кайн згвалтував Шилен, вона народила сина, твій батько Веліор... Поки некромант завзято розповідав історію, очі Елі заливалися сльозами. Раптом вона згадала своє дитинство, цю історію вона вже чула, а голос некроманта здавався їй таким знайомим. Її батько, Темний принц Веліор був чистокровним нащадком Шилен і Грен Кайна, а її мати назвали в честь бабусі - Айріс, першої королеви ельфів. А голос некроманта, це ж він... Шалан дояла! - прийшовши до тями прокричали Елі. Скрізь підлогу просочилось коріння, яке окутало і паралізувало накроманта. Це був ти, ти зрадив і вбив мою матір у мене на очах. Я не бачила обличчя, але запам’ятала голос! Твій голос! Стій не роби цього! Ні, ні, ніііііі!!! Вніх! Коріння пронизало тіло некроманта і його душа відправилась в чистистилище. Король Тіфіель перетворився на зомбі та помер прямо на троні. Елі відкрила скриньку і попрямувала до вихіду. Мама, казала що ти єдинорог! - промовила Елі, дивлячись на темного лорда, в мить він перетворився на блакитного єдинорога. Элі вийшла з тронної зали й розчинилась в пітьмі. В відкритій скринці лежала відрізана голова Гідеона. По наказу короля Тіфіеля він зрадив темного принца і підло зарізав його в підземній фортеці. Коли імператору доповіли, що сталося з королем Тіфіелем і некромантом Орімом, він прислухався до порад придворних радників. З того дня, ніч червоного місяця почали називати - Хелловін. - Імператор наказав вбити мою матір. Що ж завжди мріяла побувати в столиці, в Адені. P.s. Прошу вибачення за відсутність скріншотів. Не вистачило часу їх зробити, та й історія виявилась трохи довшою ніж планувалося зпочаку. Проте скорочував як міг, багато інформації було вирізано, але найважливіші моменти я залишив. Хотелось бы также обратиться к игроку @sestrenka. Ваш рассказ действительно страшный, но, к сожалению, на Хэллоуинский не тянет. Однако честно - проняло. Надеюсь, тогда Вы быстро отошли от этой своеобразной трагедии (а на то время и те годы это так и было), и сейчас радуетесь жизни как ни в чем не бывало. Спасибо за Вашу историю! А также хотим приобегнуть к еще одному очень грустному списку игроков, которые были дисквалифицированы по причине того, что не захотели читать/забыли и т.д. условия конкурса и не выполнили их. Мы бы очень хотели раздать подарок каждому, кто старался и писал свою историю, но будем действовать по справедливости и не отступать от своих правил. Поэтому игроки, перечисленные ниже под спойлером, не получают ни-че-го. Очень надеемся, что в следующий раз вы будете внимательнее и прочтете полностью те краткие строки, которые мы написали для вас. Если вы хотите оспорить наше решение или нашли ошибку, напишите мне в личные сообщения. Скрытый текст Если вы попали в этот список, значит у вас либо отсутствует скриншот с персонажем в костюме, который должен быть приложен по условиям конкурса, либо краткая история, либо ваша история отсутствует / не подходит под условия конкурса. @Endspiel @dadmetalllic @Mr.Otter @artxardas9333 @UZBEKSILA @iLukec @Dan7eAlighieri @1mpact0 @Metek @d1ssbalance @VakhtangBLT @iGaliaf @ANTKING @Senpai @_KissMyAss_ @Elestrago84 @doop43rus @TDI @Nunca @Chehoff @TommyP4sta @potoskuha @InFekt1k @MrZaxar @DrunkPa @Lavia @Aluka @Всратослав The Loopa @DeusEX @drdvankata @dukenukem @Dron @ZippiZiP @Vioo @Baikonur @Flike @Avdeech @YQMnbicxx @Antidot @IestGRUT @soloe5r @Jahlambai Отсутствует скриншот с персонажем в костюме или на Хэллоуин тематику, который должен быть приложен по условиям конкурса. Если Ваше изображение, которое сломалось, соответствовало тематике конкурса, пожалуйста, продублируйте мне его в личные сообщения и мы выдадим Вам промокод. Всем остальным участникам конкурса, включая победителей, отдельно будут отправлены в личные сообщения форума промокоды с вкусняшками до конца дня (или даже дольше, так как вас очень много О_О) 16.11.2024. Если вам ничего не пришло после указанной даты в личные сообщения форума и вас нет в списке под спойлером, пожалуйста, напишите мне в личные сообщения. Отдельно благодарим игроков, которые рассказали свою историю в виде стихов. Мы не можем выдвинуть ваши работы на первые места ввиду расхождения с основными условиями конкурса, но в целом промокодик за свои креативные работы вы получаете :) Благодарим каждого за ваши истории! Всратослав The Loopa 1 Ссылка на сообщение Поделиться на других сайтах More sharing options...
Eleyn 392 Опубликовано: В пятницу в 17:01 Автор Рассказать Опубликовано: В пятницу в 17:01 Дорогі друзі! Просимо вибачення за затримку з оголошенням результатів. Ми перечитали всі ваші історії і були приємно здивовані – багато з них справді захопливі та цікаві. Гарні колажі та скріншоти, історії про гномів, ельфів та інші раси, історії про кохання, про дружбу братів-ТХ і багато іншого. Історій було дуже багато, і багато з них запам'яталися найбільше. Вибрати переможців було надзвичайно складно. Тож сподіваємось на ваше розуміння і не кидайте капці! Адже наше і ваше бачення цікавих історій може різнитися :) P.S. Якби моя воля, переможців було б більше, але за старання ми кожному вручаємо маленькі подаруночки. 💝Отже, перші місця з, на нашу думку, найцікавішими, захопливими та найстрашнішими історіями посіли: 🥇Перше місце займає @mlu та отримує: 1 000 на балансі вашого особистого кабінету + Унікальний Плащ MW Creative Dark или Light Історія справді страшна. Коли ми її читали, чесно кажучи, занурилися у всі ті моторошні моменти, що відбувалися з головним героєм, і стало по-справжньому жахливо. Дякуємо за чудову історію!Official server's currency. 10 Master Coins = 1 Dollar. Thank You for supporting our team and our products. 🥈Друге місце займає @T1c0 та отримує: 500 Master CoinOfficial server's currency. 10 Master Coins = 1 Dollar. Thank You for supporting our team and our products. на балансі вашого особистого кабінету + Унікальний Плащ MW Creative Dark или Light Історія дуже кумедна і викликала усмішку. Повністю передала святковий настрій Хелловіна. Дякуємо! 🥉Третє місце займає @Mitinson та отримує: 500 Master CoinOfficial server's currency. 10 Master Coins = 1 Dollar. Thank You for supporting our team and our products. на балансі вашого особистого кабінету АБО Унікальний Плащ MW Creative Dark или Light (на выбір)Історія про кохання ельфа та людини, яких назавжди розлучила святкова ніч. Гарна подача, яка змушує зануритися у світ цих двох і співпереживати героям. Дякуємо! А оскільки учасників надто багато... надто багато! Ми виділили трохи додаткових місць. Кожен гравець, перелічений нижче, отримає Унікальний Плащ MW Creative Dark или Light (на выбір) :) @iMonroe Дякуємо за приємну історію! Сподіваємося, що в майбутньому у вас з'явиться ще один пухнастий клубочок, який грітиме душу. @avanture Дякуємо за історію! З незнайомцями завжди потрібно бути напоготові ;) @Fufaichik Дякуємо за історію про міцну дружбу! Кров, кишки – та ще жорстокість, але зачепило :) @SayWhatSing Дякуємо за історію про недалекого орка! Завжди страшно потрапити до рук тих, хто проводить над тобою експерименти :) Гравець, який побажав залишитися анонімним, також отримує плащик :) Його історія дуже довга, але написана з душею і створювалася не один день. Скрытый текст Війна між світлими та темними ельфами почалася дуже давно. Вона огорнута безліччю легенд про геніальних полководців, великих магів, безжальних вбивць або тиранів-узурпаторів, готових на все за ради безмежної влади. Проте цю історію ви не почуєте на вулицях, записів про неї не знайдете в жодній бібліотеці Ельморадену, а майже всі, хто про неї знав були безжально вбиті або зникли безвісті. Хелловін - ніч червоного місяця. Багато років тому в царстві темних ельфів народився принц Веліор. З малку в ньому розпалювали ненависть до світлих ельфів. Кожний день нові випробування, які здавалося не під силу звичайним смертним, гартували в ньому справжнього воїна. Найкращі маги світу були його наставниками, тож магічна сила просякнута кров’ю Шилен, росла в ньому з дня, у день. Врода ж та харизма, успадковані від матері, дозволили завоювати серця своїх підлеглих. Статус принца надавав майже безмежні можливості, тож як тільки Веліору було передано командування над легіоном темних вершників, він почав розробляти план вторгнення в ельфійські землі. На весні його армія перетнула кордон, змітаючи все на своєму шляху вона сіяла лише хаос та смерть. Темному принцу здавалося, що ніяка сила в цьому світі вже не здатна його зупинити. Згодом все змінилося. В одному із зруйнованих поселень, принц зустрів ельфійку невимовної вроди. Білосніжна мантія чітко підкреслювала її чистоту та недоторканість. Вперше в житті величний темний ельф, не міг вимовити ні слова. Тисячі ворогів, небачені потвори, дракони або навіть демони з самісінького чистилища не змогли б його зупинити, проте не існує в цьому світі вакцини від кохання. Світлий ельф - не пара темному, це знали усі. З покоління в покоління від батька до сина цей закон був непорушною істиною, за недотримання - смертна кара. Веліор розумів це, якщо правда сплине на зовні, навіть статус принца не врятує його життя. За спиною стояли природженні вбивці спраглі до крові, а попереду здавалося - янгол. Бій був не довгим, проте в тей день на землю пролилася і царська кров. Болю Веліор не відчував, його погляд був прикутий до ельфійки. Як промінь світла пронизує темряву, так непохитно Веліор дивився в її очі, проте його свідомість була далеко звідси. Трохи оговтавшись, принц наклав чари перетворення, й світла шкіра янгола стала темною, як море. Звали її Айріс. На мить він відчув сильну магічну ауру, чи може йому це здалося. Легіон повернувся додому. Темному принцу з легкістю вдалося переконати короля Тіфіеля відкласти вторгнення, його рана була вагомим аргументом. Кажуть вперше червоний місяць освітив небокрай, коли Ейнхасад зненавиділа свої старшу доньку Шилен та позбавила її магії води. Темні ельфи вірять в пророцтво, в ньому йдеться про обраного, який зніме з них ярмо ганьби та поверне колишню могутність. Саме в таку ніч народилася донька Веліора та Айріс - Елі (Сілініель-Ельвас). Ельфійці вдалося переконати темного принца, що кожен ельф сам вправі обирати свій шлях в майбутнє. Тож доньку вони назвали в честь двух богинь - Шилен (Сілініель) та Єви (Ельвас). Минали роки, маленька Елі росла в затишному будиночку, подалі від великих міст. В вільний від своїх царських обов’язків час, якого на жаль було мало, Веліор навчав доньку магії. Ті миті, які вони проводили разом, робили його найщасливішим батьком у світі. Коли Елі нарешті вдалося призвати єдинорога, Айріс подарувала їй кулон-оберіг в вигляді шестикінцевої зірки. Одного разу повернувшись додому, Веліор не повірив своїм очам. Здавалося тут пройшов буревій. В будинку царював абсолютний безлад, розбитий посуд, вибиті шибки, шафи на виворіт. Темний принц пролетів по кімнатам з надією знайти дружину та доньку цілими і неушкодженими. В розпачі він викрикував їх імена по черзі, але відповіді не було. Випригнувши з домівки, Веліор побіг в сад, в якому Айріс з донькою проводили більшу частину свого часу. Бездиханне, закривавлене тіло ельфійки лежало не землі. Схилившись над ним, обличчя темного принца вкрилося рікою сліз. Ще ніколи він не відчував такого невгамовного болю, здавалося серце зараз розірветься на шматки. Відвівши погляд в сторону, в темних, як пітьма очах переповнених люттю, жевріла іскра надії. Тіла Елі ніде не було... Загін темних ельфів прочісував місцевість. В одній з кімнат метушився кель-махум Гідеон, він найкращий шукач в цих краях, від його вроджених здібностей не вислизне жодна істота. Врешті решт за допомогою знайдених доказів, він переконав темного принца, що напад здійснили ельфи. Веліор скликав темний легіон. Аден. В тронну залу з поспіхом вбігла фігура в темному плащі, поклонилась. Імператор з холодом сприйняв звістку про те, що легіон темних вершників прямує в ельфійську фортецю. Проте коли він дізнався про події в домівці Веліора, келих з вином упав на підлогу. Оточена з усіх сторін ельфійська фортеця палала. Запеклий бій розгорнувся в її підземних залах. Надмінний принц Кірунак, володар фортеці, був впевнений в її неприступності, тож не підготувався до облоги. Звуки битви лунали звідусіль, пронизливі крики воїнів перепліталися з дитячим плачем. Темний принц безжально вбив білих вартових, охоронявших вхід до покоїв Курінака. Зайшовши в середину, Веліор жадав смерті ельфійському принцу, проте надія знайти доньку живою, все ще жевріла в його серці. Невідомо, що сталося потім, проте з покоїв живим не вийшов жоден з них. В ту ніч за вікном світив червоний місяць. Дізнавшись про смерть сина, король Тіфіель вирушив до підземної фортеці прийняти командування легіоном. Залишки ельфійської армії стягувалися до столиці. Це ширяюче місто, ще на початку часів створили верхні гіганти. Барди, на протязі багатьох поколінь оспівували його красу та велич, хоча не має тих слів, якими можна було її передати. Проте короля Тіфіеля не цікавила ельфійська столиця. Понад усе він прагнув знищите дерево Життя, силою якого живилися ельфи. Прибувши в підземну фортецю, король побачив у якому жалюгідному стані знаходиться його армія. Воїни не святкували перемогу, вони були морально пригнічені смертю темного принца - взірця цілої раси, останньої надії на краще майбутнє. Проте короля це ніяк не збентежило, він бездушно віддав наказ готуватися до походу, а сам втомившись з дороги пішов відпочивати. У вісні він вже знищив дерево життя й почав насолоджуватись перемогою. З першими промінями сонця, тишу розірвав пронизливий крик. Далеко на горизонті майоріли прапори, цей герб знали у всіх куточках Ельморадену. До підземної фортеці наближалася армія самого імператора. Король Тіфіель, до кінця не вірячи в те, що відбувається, наказав зачинити браму й готуватись до оборони. За мить залами фортеці пронісся дивний шепіт. Ні звідки з’явилися фігури білих ассасинів на чолі з некромантом Орімом, пручатися було безглуздо. Над східною вежею пролетіли грифони. Імператор з особистою охороною, зайшов до зали, в якій на колінах, в оточені ассасинів стояв король Тіфіель. Темні ельфи звільнили підземну фортецю й повернулися в свою столицю. Війна була закінчена імператорським указом, незгодних показово стратили. Згодом до столиці у супроводі некроманта Оріма повернувся і король Тіфіель, проте він суттєво змінився. Очі його були бляклими немов душа залишила тіло, голос монотонним, невираженим, тихим. Вперше за довгий час в землях ельфів запанував мир. Минає час... На небі світить червоний місяць. Загадкова тінь проходить вулицями столиці темних ельфів. Двері до тронної зали відчиняються. У супроводі двох вартових, йде фігура в чорному костюмі скелета, в руках вона тримає невеличку скриню і посох, який виблискує фіолетовим сяйвом. На троні сидить король Тіфіель, поряд з ним стоїть некромант Орім. Підійшовши ближче фігура кланяється і ніжним, ельфійським голосом промовляє: Дякую, що прийняли мене, Ваша величносте. Чого прийшла? - без жодних емоцій запитує король. Дякую, що прийняли - з цікавістю повторює. Чого прийшла? - так само черство відповідає король. Ельфійка глибоко вдихає й видихає. Повільно кладе скриню на підлогу. Як же це примітивно - мовляє ельфійка, переводячи погляд на некроманта. Некромант нахмурюється. - Єува селемія, Єува фелісіті - шепоче, схрестивши руки ельфійка. - Шабан! - додає, переводячи руку на короля. Короля судомно пичинає тіпати. Схопити її - вигукує некромант. Улундар кусуріа, намен! - через портал з чистилища ельфійка призиває темного лорда. Ледве встигши дістати мечі, вартові падають замертво. Сха, вахатарі! Некромант вивільнює згусток темної енергії, проте він розчиняється у пустоті. Шестикінцева зірка - кулон-оберіг, який Айріс подарували своїй донці Елі, вісівший на шиї ельфійки починає яскраво світитися. Навколо неї формується прозора, світла аура. То весь цей час ти була зі мною - зжимаючи кулон в руці, шепоче Елі сама собі. Вибачте верховна жрице, я не знав що це ви! - впавши на коліна, схиливши голову благає некромант. Верховна жриця? - мимоволі запитує Елі. Піднявши голову, некромант вдивляється в очі ельфійки. То ви не Айріс, ви її зникла донька? Ми думали ви загинули, слава Богам ви живі! - зі страхом в очах, тремтячим голосом піднімаючись з колін каже некромант. Хто ти і що ти про мене знаєш? Відповідай! - суровим тоном наказує Елі. Моє ім’я Орім, я некромант імператора... Флешбек. ...багато років тому, я був послушником в храмі Ейнхасад. В мої руки потрапив монускрипт в якому розповідалося про могутню темну магію, яка здатна повернути мертвих з чистилища, тож я почав детально вивчати некромантію. Коли верховний жрець дізнався про мої нові вподобання, мене вигнали. Я спалив той храм до тла разом зі жрецями... принаймні дуже хотів це зробити. Так ось, цей монускрипт був написаний якимсь древнім магом, йому власноруч вдалося зазирнути в чистилище і повернутися звідти, і все це він описав у монускрипті. Я маю не аби які магічні здібності, тож призвав його, сам. Так ось, з’ясувалося, що богиня Шилен досі шукає спосіб повернутися в цей світ. Визволити її може тільки її творіння - ельф, в крові якого тече кров Шилен! Коли Грен Кайн згвалтував Шилен, вона народила сина, твій батько Веліор... Поки некромант завзято розповідав історію, очі Елі заливалися сльозами. Раптом вона згадала своє дитинство, цю історію вона вже чула, а голос некроманта здавався їй таким знайомим. Її батько, Темний принц Веліор був чистокровним нащадком Шилен і Грен Кайна, а її мати назвали в честь бабусі - Айріс, першої королеви ельфів. А голос некроманта, це ж він... Шалан дояла! - прийшовши до тями прокричали Елі. Скрізь підлогу просочилось коріння, яке окутало і паралізувало накроманта. Це був ти, ти зрадив і вбив мою матір у мене на очах. Я не бачила обличчя, але запам’ятала голос! Твій голос! Стій не роби цього! Ні, ні, ніііііі!!! Вніх! Коріння пронизало тіло некроманта і його душа відправилась в чистистилище. Король Тіфіель перетворився на зомбі та помер прямо на троні. Елі відкрила скриньку і попрямувала до вихіду. Мама, казала що ти єдинорог! - промовила Елі, дивлячись на темного лорда, в мить він перетворився на блакитного єдинорога. Элі вийшла з тронної зали й розчинилась в пітьмі. В відкритій скринці лежала відрізана голова Гідеона. По наказу короля Тіфіеля він зрадив темного принца і підло зарізав його в підземній фортеці. Коли імператору доповіли, що сталося з королем Тіфіелем і некромантом Орімом, він прислухався до порад придворних радників. З того дня, ніч червоного місяця почали називати - Хелловін. - Імператор наказав вбити мою матір. Що ж завжди мріяла побувати в столиці, в Адені. P.s. Прошу вибачення за відсутність скріншотів. Не вистачило часу їх зробити, та й історія виявилась трохи довшою ніж планувалося зпочаку. Проте скорочував як міг, багато інформації було вирізано, але найважливіші моменти я залишив. Хотілося б також звернутися до гравця @sestrenka. Ваша розповідь справді страшна, але, на жаль, на Хелловінську не тягне. Однак чесно – зачепила. Сподіваюся, ви швидко відійшли від цієї своєрідної трагедії (а на той час і в ті роки це так і було), і зараз радієте життю, як ні в чому не бувало. Дякуємо за вашу історію! А також хочемо звернутися до ще одного дуже сумного списку гравців, які були дискваліфіковані через те, що не захотіли читати/забули тощо умови конкурсу і не виконали їх. Ми б дуже хотіли вручити подарунок кожному, хто старався і писав свою історію, але будемо діяти по справедливості і не відступати від своїх правил. Тому гравці, перелічені нижче під спойлером, не отримують ні-чо-го. Дуже сподіваємося, що наступного разу ви будете уважнішими і повністю прочитаєте ті короткі рядки, які ми написали для вас. Якщо ви хочете оскаржити наше рішення або знайшли помилку, напишіть мені в особисті повідомлення. Скрытый текст Якщо ви потрапили до цього списку, це означає, що у вас або відсутній скріншот із персонажем у костюмі, який мав бути доданий згідно з умовами конкурсу, або відсутня коротка історія, або ваша історія не відповідає умовам конкурсу. @Endspiel @dadmetalllic @Mr.Otter @artxardas9333 @UZBEKSILA @iLukec @Dan7eAlighieri @1mpact0 @Metek @d1ssbalance @VakhtangBLT @iGaliaf @ANTKING @Senpai @_KissMyAss_ @Elestrago84 @doop43rus @TDI @Nunca @Chehoff @TommyP4sta @potoskuha @InFekt1k @MrZaxar @DrunkPa @Lavia @Aluka @Всратослав The Loopa @DeusEX @drdvankata @dukenukem @Dron @ZippiZiP @Vioo @Baikonur @Flike @Avdeech @YQMnbicxx @Antidot @IestGRUT @soloe5r @Jahlambai Відсутній скріншот із персонажем у костюмі або на Хелловінську тематику, який мав бути доданий згідно з умовами конкурсу. Якщо ваше зображення, яке не відобразилося, відповідало тематиці конкурсу, будь ласка, надішліть його мені в особисті повідомлення, і ми надамо вам промокод. Усім іншим учасникам конкурсу, включаючи переможців, окремо будуть надіслані в особисті повідомлення форуму промокоди зі смаколиками до кінця дня (або навіть довше, адже вас дуже багато О_О) 16.11.2024. Якщо вам нічого не надійшло після зазначеної дати в особисті повідомлення форуму і вас немає у списку під спойлером, будь ласка, напишіть мені в особисті повідомлення. Окремо дякуємо гравцям, які розповіли свою історію у вигляді віршів. Ми не можемо висунути ваші роботи на перші місця через розбіжність з основними умовами конкурсу, але загалом промокодик за ваші креативні роботи ви отримуєте :) Дякуємо кожному за ваші історії! MapeBo и BoostedAnimal 1 1 Ссылка на сообщение Поделиться на других сайтах More sharing options...
Eleyn 392 Опубликовано: В пятницу в 17:01 Автор Рассказать Опубликовано: В пятницу в 17:01 Dear friends! We apologize for the delay in announcing the results. We have read through all of your stories and were pleasantly surprised—many of them are truly captivating and interesting. Beautiful collages and screenshots, stories about dwarves, elves, and other races, stories of love, stories of the brotherly bond of TX, and more. There were so many stories, and many stood out the most. Choosing the winners was extremely difficult. Therefore, we hope for your understanding and please don’t throw shoes! After all, our views and yours on what makes an interesting story may differ :) P.S. If it were up to me, there would be more winners, but for the effort, we are giving a small gift to everyone. 💝So, the top spots with, in our opinion, the most interesting, captivating, and terrifying stories were taken by: 🥇First place goes to @mlu and receives: 1 000 Master Coin in your personal account balance + Unique MW Creative Dark or Light Cloak The story is truly terrifying. As we read it, we really immersed ourselves in all those horrifying moments happening to the main character, and it became incredibly chilling. Thank you for the wonderful story!Official server's currency. 10 Master Coins = 1 Dollar. Thank You for supporting our team and our products. 🥈Second place goes to @T1c0 and receives: 500 Master CoinOfficial server's currency. 10 Master Coins = 1 Dollar. Thank You for supporting our team and our products. in your personal account balance + Unique MW Creative Dark or Light Cloak The story is very amusing and brought a smile. It fully conveyed the festive spirit of Halloween. Thank you! 🥉Third place goes to @Mitinson and receives: 500 Master CoinOfficial server's currency. 10 Master Coins = 1 Dollar. Thank You for supporting our team and our products. in your personal account balance OR Unique MW Creative Dark or Light Cloak (your choice) The story about the love between an elf and a human, separated forever by a festive night. Beautifully delivered, it draws you into their world and makes you empathize with the characters. Thank you! And since there are so many participants... so many! We've added a few extra spots. Each player listed below will receive a Unique MW Creative Cloak, Dark or Light (your choice) :) @iMonroe Thank you for the lovely story! We hope that in the future, you will have another fluffy bundle to warm your soul. @avanture Thank you for the story! It's always wise to be cautious with strangers ;) @Fufaichik Thank you for the story about strong friendship! Blood and guts—a bit brutal, but it really hit hard :) @SayWhatSing Thank you for the story about the not-so-bright orc! It's always terrifying to end up in the hands of those who experiment on you :) A player who wished to remain anonymous will also receive a cloak :) Their story is very long but heartfelt and took more than a day to write. Скрытый текст Війна між світлими та темними ельфами почалася дуже давно. Вона огорнута безліччю легенд про геніальних полководців, великих магів, безжальних вбивць або тиранів-узурпаторів, готових на все за ради безмежної влади. Проте цю історію ви не почуєте на вулицях, записів про неї не знайдете в жодній бібліотеці Ельморадену, а майже всі, хто про неї знав були безжально вбиті або зникли безвісті. Хелловін - ніч червоного місяця. Багато років тому в царстві темних ельфів народився принц Веліор. З малку в ньому розпалювали ненависть до світлих ельфів. Кожний день нові випробування, які здавалося не під силу звичайним смертним, гартували в ньому справжнього воїна. Найкращі маги світу були його наставниками, тож магічна сила просякнута кров’ю Шилен, росла в ньому з дня, у день. Врода ж та харизма, успадковані від матері, дозволили завоювати серця своїх підлеглих. Статус принца надавав майже безмежні можливості, тож як тільки Веліору було передано командування над легіоном темних вершників, він почав розробляти план вторгнення в ельфійські землі. На весні його армія перетнула кордон, змітаючи все на своєму шляху вона сіяла лише хаос та смерть. Темному принцу здавалося, що ніяка сила в цьому світі вже не здатна його зупинити. Згодом все змінилося. В одному із зруйнованих поселень, принц зустрів ельфійку невимовної вроди. Білосніжна мантія чітко підкреслювала її чистоту та недоторканість. Вперше в житті величний темний ельф, не міг вимовити ні слова. Тисячі ворогів, небачені потвори, дракони або навіть демони з самісінького чистилища не змогли б його зупинити, проте не існує в цьому світі вакцини від кохання. Світлий ельф - не пара темному, це знали усі. З покоління в покоління від батька до сина цей закон був непорушною істиною, за недотримання - смертна кара. Веліор розумів це, якщо правда сплине на зовні, навіть статус принца не врятує його життя. За спиною стояли природженні вбивці спраглі до крові, а попереду здавалося - янгол. Бій був не довгим, проте в тей день на землю пролилася і царська кров. Болю Веліор не відчував, його погляд був прикутий до ельфійки. Як промінь світла пронизує темряву, так непохитно Веліор дивився в її очі, проте його свідомість була далеко звідси. Трохи оговтавшись, принц наклав чари перетворення, й світла шкіра янгола стала темною, як море. Звали її Айріс. На мить він відчув сильну магічну ауру, чи може йому це здалося. Легіон повернувся додому. Темному принцу з легкістю вдалося переконати короля Тіфіеля відкласти вторгнення, його рана була вагомим аргументом. Кажуть вперше червоний місяць освітив небокрай, коли Ейнхасад зненавиділа свої старшу доньку Шилен та позбавила її магії води. Темні ельфи вірять в пророцтво, в ньому йдеться про обраного, який зніме з них ярмо ганьби та поверне колишню могутність. Саме в таку ніч народилася донька Веліора та Айріс - Елі (Сілініель-Ельвас). Ельфійці вдалося переконати темного принца, що кожен ельф сам вправі обирати свій шлях в майбутнє. Тож доньку вони назвали в честь двух богинь - Шилен (Сілініель) та Єви (Ельвас). Минали роки, маленька Елі росла в затишному будиночку, подалі від великих міст. В вільний від своїх царських обов’язків час, якого на жаль було мало, Веліор навчав доньку магії. Ті миті, які вони проводили разом, робили його найщасливішим батьком у світі. Коли Елі нарешті вдалося призвати єдинорога, Айріс подарувала їй кулон-оберіг в вигляді шестикінцевої зірки. Одного разу повернувшись додому, Веліор не повірив своїм очам. Здавалося тут пройшов буревій. В будинку царював абсолютний безлад, розбитий посуд, вибиті шибки, шафи на виворіт. Темний принц пролетів по кімнатам з надією знайти дружину та доньку цілими і неушкодженими. В розпачі він викрикував їх імена по черзі, але відповіді не було. Випригнувши з домівки, Веліор побіг в сад, в якому Айріс з донькою проводили більшу частину свого часу. Бездиханне, закривавлене тіло ельфійки лежало не землі. Схилившись над ним, обличчя темного принца вкрилося рікою сліз. Ще ніколи він не відчував такого невгамовного болю, здавалося серце зараз розірветься на шматки. Відвівши погляд в сторону, в темних, як пітьма очах переповнених люттю, жевріла іскра надії. Тіла Елі ніде не було... Загін темних ельфів прочісував місцевість. В одній з кімнат метушився кель-махум Гідеон, він найкращий шукач в цих краях, від його вроджених здібностей не вислизне жодна істота. Врешті решт за допомогою знайдених доказів, він переконав темного принца, що напад здійснили ельфи. Веліор скликав темний легіон. Аден. В тронну залу з поспіхом вбігла фігура в темному плащі, поклонилась. Імператор з холодом сприйняв звістку про те, що легіон темних вершників прямує в ельфійську фортецю. Проте коли він дізнався про події в домівці Веліора, келих з вином упав на підлогу. Оточена з усіх сторін ельфійська фортеця палала. Запеклий бій розгорнувся в її підземних залах. Надмінний принц Кірунак, володар фортеці, був впевнений в її неприступності, тож не підготувався до облоги. Звуки битви лунали звідусіль, пронизливі крики воїнів перепліталися з дитячим плачем. Темний принц безжально вбив білих вартових, охоронявших вхід до покоїв Курінака. Зайшовши в середину, Веліор жадав смерті ельфійському принцу, проте надія знайти доньку живою, все ще жевріла в його серці. Невідомо, що сталося потім, проте з покоїв живим не вийшов жоден з них. В ту ніч за вікном світив червоний місяць. Дізнавшись про смерть сина, король Тіфіель вирушив до підземної фортеці прийняти командування легіоном. Залишки ельфійської армії стягувалися до столиці. Це ширяюче місто, ще на початку часів створили верхні гіганти. Барди, на протязі багатьох поколінь оспівували його красу та велич, хоча не має тих слів, якими можна було її передати. Проте короля Тіфіеля не цікавила ельфійська столиця. Понад усе він прагнув знищите дерево Життя, силою якого живилися ельфи. Прибувши в підземну фортецю, король побачив у якому жалюгідному стані знаходиться його армія. Воїни не святкували перемогу, вони були морально пригнічені смертю темного принца - взірця цілої раси, останньої надії на краще майбутнє. Проте короля це ніяк не збентежило, він бездушно віддав наказ готуватися до походу, а сам втомившись з дороги пішов відпочивати. У вісні він вже знищив дерево життя й почав насолоджуватись перемогою. З першими промінями сонця, тишу розірвав пронизливий крик. Далеко на горизонті майоріли прапори, цей герб знали у всіх куточках Ельморадену. До підземної фортеці наближалася армія самого імператора. Король Тіфіель, до кінця не вірячи в те, що відбувається, наказав зачинити браму й готуватись до оборони. За мить залами фортеці пронісся дивний шепіт. Ні звідки з’явилися фігури білих ассасинів на чолі з некромантом Орімом, пручатися було безглуздо. Над східною вежею пролетіли грифони. Імператор з особистою охороною, зайшов до зали, в якій на колінах, в оточені ассасинів стояв король Тіфіель. Темні ельфи звільнили підземну фортецю й повернулися в свою столицю. Війна була закінчена імператорським указом, незгодних показово стратили. Згодом до столиці у супроводі некроманта Оріма повернувся і король Тіфіель, проте він суттєво змінився. Очі його були бляклими немов душа залишила тіло, голос монотонним, невираженим, тихим. Вперше за довгий час в землях ельфів запанував мир. Минає час... На небі світить червоний місяць. Загадкова тінь проходить вулицями столиці темних ельфів. Двері до тронної зали відчиняються. У супроводі двох вартових, йде фігура в чорному костюмі скелета, в руках вона тримає невеличку скриню і посох, який виблискує фіолетовим сяйвом. На троні сидить король Тіфіель, поряд з ним стоїть некромант Орім. Підійшовши ближче фігура кланяється і ніжним, ельфійським голосом промовляє: Дякую, що прийняли мене, Ваша величносте. Чого прийшла? - без жодних емоцій запитує король. Дякую, що прийняли - з цікавістю повторює. Чого прийшла? - так само черство відповідає король. Ельфійка глибоко вдихає й видихає. Повільно кладе скриню на підлогу. Як же це примітивно - мовляє ельфійка, переводячи погляд на некроманта. Некромант нахмурюється. - Єува селемія, Єува фелісіті - шепоче, схрестивши руки ельфійка. - Шабан! - додає, переводячи руку на короля. Короля судомно пичинає тіпати. Схопити її - вигукує некромант. Улундар кусуріа, намен! - через портал з чистилища ельфійка призиває темного лорда. Ледве встигши дістати мечі, вартові падають замертво. Сха, вахатарі! Некромант вивільнює згусток темної енергії, проте він розчиняється у пустоті. Шестикінцева зірка - кулон-оберіг, який Айріс подарували своїй донці Елі, вісівший на шиї ельфійки починає яскраво світитися. Навколо неї формується прозора, світла аура. То весь цей час ти була зі мною - зжимаючи кулон в руці, шепоче Елі сама собі. Вибачте верховна жрице, я не знав що це ви! - впавши на коліна, схиливши голову благає некромант. Верховна жриця? - мимоволі запитує Елі. Піднявши голову, некромант вдивляється в очі ельфійки. То ви не Айріс, ви її зникла донька? Ми думали ви загинули, слава Богам ви живі! - зі страхом в очах, тремтячим голосом піднімаючись з колін каже некромант. Хто ти і що ти про мене знаєш? Відповідай! - суровим тоном наказує Елі. Моє ім’я Орім, я некромант імператора... Флешбек. ...багато років тому, я був послушником в храмі Ейнхасад. В мої руки потрапив монускрипт в якому розповідалося про могутню темну магію, яка здатна повернути мертвих з чистилища, тож я почав детально вивчати некромантію. Коли верховний жрець дізнався про мої нові вподобання, мене вигнали. Я спалив той храм до тла разом зі жрецями... принаймні дуже хотів це зробити. Так ось, цей монускрипт був написаний якимсь древнім магом, йому власноруч вдалося зазирнути в чистилище і повернутися звідти, і все це він описав у монускрипті. Я маю не аби які магічні здібності, тож призвав його, сам. Так ось, з’ясувалося, що богиня Шилен досі шукає спосіб повернутися в цей світ. Визволити її може тільки її творіння - ельф, в крові якого тече кров Шилен! Коли Грен Кайн згвалтував Шилен, вона народила сина, твій батько Веліор... Поки некромант завзято розповідав історію, очі Елі заливалися сльозами. Раптом вона згадала своє дитинство, цю історію вона вже чула, а голос некроманта здавався їй таким знайомим. Її батько, Темний принц Веліор був чистокровним нащадком Шилен і Грен Кайна, а її мати назвали в честь бабусі - Айріс, першої королеви ельфів. А голос некроманта, це ж він... Шалан дояла! - прийшовши до тями прокричали Елі. Скрізь підлогу просочилось коріння, яке окутало і паралізувало накроманта. Це був ти, ти зрадив і вбив мою матір у мене на очах. Я не бачила обличчя, але запам’ятала голос! Твій голос! Стій не роби цього! Ні, ні, ніііііі!!! Вніх! Коріння пронизало тіло некроманта і його душа відправилась в чистистилище. Король Тіфіель перетворився на зомбі та помер прямо на троні. Елі відкрила скриньку і попрямувала до вихіду. Мама, казала що ти єдинорог! - промовила Елі, дивлячись на темного лорда, в мить він перетворився на блакитного єдинорога. Элі вийшла з тронної зали й розчинилась в пітьмі. В відкритій скринці лежала відрізана голова Гідеона. По наказу короля Тіфіеля він зрадив темного принца і підло зарізав його в підземній фортеці. Коли імператору доповіли, що сталося з королем Тіфіелем і некромантом Орімом, він прислухався до порад придворних радників. З того дня, ніч червоного місяця почали називати - Хелловін. - Імператор наказав вбити мою матір. Що ж завжди мріяла побувати в столиці, в Адені. P.s. Прошу вибачення за відсутність скріншотів. Не вистачило часу їх зробити, та й історія виявилась трохи довшою ніж планувалося зпочаку. Проте скорочував як міг, багато інформації було вирізано, але найважливіші моменти я залишив. We would also like to address player @sestrenka. Your story is indeed scary, but unfortunately, it doesn’t quite fit the Halloween theme. However, honestly—it was moving. We hope you quickly recovered from that unique tragedy back then (as it was at that time), and that you are now enjoying life as if nothing ever happened. Thank you for your story! We also need to turn to another very unfortunate list of players who were disqualified because they either chose not to read/forgot the contest rules, or failed to follow them. We would love to reward everyone who put effort into writing their story, but we must be fair and stick to our rules. Therefore, the players listed below under the spoiler will receive nothing. We sincerely hope that next time you will be more attentive and read through those few lines we wrote for you. If you wish to contest our decision or have found an error, please message me privately. Скрытый текст If you are on this list, it means that either you are missing a screenshot of your character in costume, as required by the contest rules, or a brief story, or your story is missing/does not fit the contest requirements. @Endspiel @dadmetalllic @Mr.Otter @artxardas9333 @UZBEKSILA @iLukec @Dan7eAlighieri @1mpact0 @Metek @d1ssbalance @VakhtangBLT @iGaliaf @ANTKING @Senpai @_KissMyAss_ @Elestrago84 @doop43rus @TDI @Nunca @Chehoff @TommyP4sta @potoskuha @InFekt1k @MrZaxar @DrunkPa @Lavia @Aluka @Всратослав The Loopa @DeusEX @drdvankata @dukenukem @Dron @ZippiZiP @Vioo @Baikonur @Flike @Avdeech @YQMnbicxx @Antidot @IestGRUT @soloe5r @Jahlambai A screenshot of your character in costume or with a Halloween theme is missing, as required by the contest rules. If your broken image met the contest's theme, please resend it to me in a private message, and we will provide you with a promo code. All other contest participants, including the winners, will receive promo codes with goodies in their private forum messages by the end of the day (or even longer, since there are so many of you O_O) on 16.11.2024. If you have not received anything after the specified date in your private forum messages and you are not listed under the spoiler, please message me privately. We would like to give a special thanks to the players who shared their stories in poetic form. We cannot place your works in the top spots due to not fully meeting the main contest conditions, but overall, you will receive a promo code for your creative efforts :) Thank you to each of you for your stories! Ссылка на сообщение Поделиться на других сайтах More sharing options...
Рекомендованные сообщения