Стихи.

[MasterLomaster 52]

норм

[Caroline 1]

Снова трудно. но я не сдаюсь,

Как почую, что мне не везёт,

Лишь сильнее с проблемой борюсь

До тех пор, пока не уйдёт.

 

До тех пор, пока не уйдёт,

Я готов биться с ней до конца.

Целый месяц, а, может, и год.

Лишь печаль бы пропала с лица.

 

Целый месяц, а, может, и год

Будет трудно, но ты никогда

Открывать не вздумай свой рот,

Чтоб сказать вот такие слова:

 

"Целый месяц, а, может, и год

Тратил силы, но не победил.

Лишь рекой со спины лился пот.

Не осталось во мне больше сил.

 

Снова трудно. И это конец.

Победить невозможно проблему.

И согласен, что я не боец.

И теперь пропаду и исчезну.

 

И теперь пропаду и исчезну.

Лучше так, что всю жизнь воевать

И пытаться доказать теорему,

Что проблемы реально решать."

 

Все проблемы реально решить,

Я уверен, что это возможно,

Пусть не сразу, но ты не спеши.

И удача придёт осторожно...

[Caroline 1]

Самое сокровенное

Ночью, разговорами чайными.

Тёплыми, внутривенными,

Делишься каплями тайными.

 

Шёпотом, всё, что искренно

От сердца к губам выливается.,

Что с нами сейчас - это истина.

Такое не повторяется.

Дарья Чернядьева

 

22.05.2013

[Fatalka 1]

Спасибо :-)

Я конечно не поэт, но старалась.

умничка))

[SeverSSS 441]

люблю стихи , что в голову придут на раз

люблю читать и ваши рифмы

люблю я просто помечтать

и смысл в мыслях разобрать

 

слова и мысли только в ночь придут

и покоя в голове мне несыскать

хочу я вроде подремать

но ритм жизни заставляет просто - это чушь писать

 

вот смешной набор слов каждый может писать слова в рифму )))

Мой лес <> Мои правила!?)

[Fatalka 1]

рассмешило))

[Caroline 1]

Забудь о том, что я тебя любил,

Отныне ко всему я безразличен.

Ни взглядом и ни голосом твоим

Отныне этот мир не ограничен.

 

Не то, чтоб отрекаюсь на совсем

От всех речей, от всех своих признаний.

Я душу отдаю тебе взамен

На избавление от всех моих страданий.

 

И пусть же в нашем будущем туманном,

Слова сии сочтя обманом,

Моей любви не будешь вспоминать -

 

Но стану я, гордыне вопреки,

Молить за тех, кто смог тебя любить,

Тех проклиная, кто посмел тебя предать.

 

 

Эль Твит

[Caroline 1]

Мои глаза в тебя не влюблены,

Они твои пороки видят ясно.

Но сердце ни одной твоей вины

Не видит, и с глазами не согласно.

 

Уильям Шекспир

[Caroline 1]

Це мій світ і де він взявся,

Людей о цих набрався,

В собі я ще не розібрався,

Хіба що тільки намагався,

Та від безсилля забрехався,

З брехнею жити сподівався,

Покаятись Богу не збирався,

У безглузді жив, сміявся,

І в небуття темне подався,

Нахабно свого добивався,

І в решті решт, я поквитався,

З брехнею своєю повінчався,

Собі на користь так старався,

Гріхів своїх я не боявся,

Дурити інших намагався,

Собою всюди так пишався,

Та недавно вгамувався,

Та слід брехні не обірвався,

Впевнено завжди тримався,

Але в суті з брехнею залишився,

На вигоді своїх гойдався,

І на добро все сподівався,

Та все одно прорахувався,

І марно все що намагався,

Бо за істиною не тримався,

З життям, як слід не розібрався,

Багато непотрібного набрався,

Брехні у книжках начитався,

Опанувати все збирався,

Навіщо все це намагався!

І так нічого не дочекався,

Даремно щось шукав,старався,

Не вірний шлях обрався,

На бруд він опирався,

На випадковість сподівався,

Тому напевно і несклався,

Задоволень не цурався,

Їх скрізь шукати намагався,

Так довго мучився і клявся,

Що в небуття подався,

На злі лиш базувався,

Чому все так, хоч би хто спитався,

Та радість мати намагався,

Любов'ю в житті відновлявся,

Нікому ніколи не підкорявся,

І тим що маю вдовольнявся,

Як треба жити розібрався.

 

Тарас Глушко

[Caroline 1]

Немного в жизни есть таких людей,

Кому доверить можно свою душу,

Кто с каждым днём надежней и родней

И с каждым годом все сильнее нужен.

Немного тех, с кем можно быть собой

До жеста, до движения, до взгляда,

С кем каждый вдох уверенно-простой,

Лишь оттого, что этот кто-то рядом.

[Mafina 583]

Це мій світ і де він взявся,

Людей о цих набрався,

В собі я ще не розібрався,

Хіба що тільки намагався,

Та від безсилля забрехався,

З брехнею жити сподівався,

Покаятись Богу не збирався,

У безглузді жив, сміявся,

І в небуття темне подався,

Нахабно свого добивався,

І в решті решт, я поквитався,

З брехнею своєю повінчався,

Собі на користь так старався,

Гріхів своїх я не боявся,

Дурити інших намагався,

Собою всюди так пишався,

Та недавно вгамувався,

Та слід брехні не обірвався,

Впевнено завжди тримався,

Але в суті з брехнею залишився,

На вигоді своїх гойдався,

І на добро все сподівався,

Та все одно прорахувався,

І марно все що намагався,

Бо за істиною не тримався,

З життям, як слід не розібрався,

Багато непотрібного набрався,

Брехні у книжках начитався,

Опанувати все збирався,

Навіщо все це намагався!

І так нічого не дочекався,

Даремно щось шукав,старався,

Не вірний шлях обрався,

На бруд він опирався,

На випадковість сподівався,

Тому напевно і несклався,

Задоволень не цурався,

Їх скрізь шукати намагався,

Так довго мучився і клявся,

Що в небуття подався,

На злі лиш базувався,

Чому все так, хоч би хто спитався,

Та радість мати намагався,

Любов'ю в житті відновлявся,

Нікому ніколи не підкорявся,

І тим що маю вдовольнявся,

Як треба жити розібрався.

 

дуже своєрідний вірш, але цікавий

[Caroline 1]

дуже своєрідний вірш, але цікавий

у мордорі розуміють Українську мову?

[Mafina 583]

у мордорі розуміють Українську мову?

 

Так, це ж рідна мова наша )) солов'їна!

[Caroline 1]

Так, це ж рідна мова наша )) солов'їна!

То Мордор знаходиться десь на нашій рідній землі?:D

[ChipWar 140]

вы ещё на болгарском стихи напишите)))